Волинь здавна славиться своїми лісами, чудовими озерами, повноводими річками і різноманітним тваринним світом. Соснові бори й розкішні діброви, загадкові вільшаники й білокорі березняки створюють неповторну красу цього краю. Справжня краса Волині – її північно-західна частина. Цей мальовничий куточок справедливо вважають казковою колекцією лісових пейзажів та краєм озер, які за чистоту вод називають блакитними очима Волині.
Парк славиться своїми оздоровчими можливостями: лікувальними грязями, мінеральними джерелами, які приваблюють туристів цілий рік. На території парку розміщено 24 озера загальною площею близько 6,4 тис. га.
Однак справжньою природною красою Волині і цього парку є "золотий фонд" – Шацькі озера, які "поселилася" в її північно-західній частині. Цей куточок справедливо вважають казковою колекцією лісових пейзажів та краєм озер, які за чистоту вод називають блакитними очима волинської землі. Оточені стрункими соснами вони здавна приваблюють любителів природи та активного відпочинку.
Великі й малі, глибокі та мілкі – всі озера по-своєму красиві та привабливі. Вода в озерах гідрокарбонатно-натрієва з невеликою мінералізацією, чиста і придатна для пиття. Поєднання численних озер з лісовими масивами, своєрідний поліський колорит, різноманіття рослин та добре розвинена транспортна мережа сприяли тому, що цей мальовничий куточок Західного Полісся став улюбленим місцем відпочинку не тільки місцевого населення, а й жителів великих промислових центрів України та інших держав.
Справжньою перлиною парку є найбільше й найглибше природне озеро – Світязь, яке прикрашає північно-західну частину Волині. Краса озера неповторна. Серед усіх озер Світязь помітно вирізняється як площею водного дзеркала (2750 га) і глибиною (58 м), так і чистотою та прозорістю своєї води. У тиху погоду озеро має інтенсивний синій колір, а під час бурі стає чорним. "Український Байкал" у своїй величі неповторний, він поступається площею хіба що заплавним озерам в пониззі Дунаю, зате за глибиною немає собі рівних не лише в Україні, а й далеко позаду залишає він Азовське море, "морське око" Карпат – Синевір, прославлений угорський Балатон і знамените польське озеро Снярдви. І ще один вагомий козир Світязя – самобутність. Не приймає милості ні від кого. Тут нехай позаздрить навіть Байкал, його живлять понад 300 річок. Вода тут настільки чиста й прозора, що при восьмиметровій глибині проглядається дно.
Є у Світязя якась дивовижна притягальна сила. Варто увійти в його кришталеву воду, як душа наповнюється світлою радістю. Майже уздовж всієї берегової смуги озера ростуть ліси. У літню пору тут можна уволю надихатись напоєним ароматом хвої повітрям, назбирати чорниць, ожини, лохини, грибів.
Світязь люблять порівнювати із славетним Байкалом. Звичайно, масштаби не ті, але й тут глибини досить суттєві. Коли човен перетинає шлях від затоки Бужни до пулемецького берега, тримаючись ліворуч острова, то защемить душа тривогою, відчуваючи під собою темні бездонні води Голоднецької тоні – 32 –58,4 метра. Трапляються підводні ями і з боку мілководної Гряди: Вовча – 20 метрів, Вертеньова – 17 метрів.
Біля берегів, особливо в районі Гряди і пансіонату "Шацькі озера", Світязь переважно мілкий. Можна пройти півтори сотні метрів, аж доки вода сягне грудей. Плескаючись на мілководді у декого може скластися хибна думка про все озеро. Щоб цього не сталося, наведу дані про розподіл Світязя за глибинами. Так ось, глибини понад 10 метрів – займають на озері площу 533 гектари.
Люди давно помітили, що озерна вода має лікувальні властивості. Промиті нею рани швидко гояться. Пояснюють це тим, що у своєму складі вона має срібло і гліцерин. Шкіра після таких купелей стає еластичною. Колись воду із Світязя возили у Варшаву, щоб тамтешні красуні приймали в ній косметичні ванни.
Прибувши на Світязь, обов'язково скуштуйте диво-рибу – вугра. Лише тут вам запропонують вугра копченого, фаршированого або живого. Славиться Світязь і своїми лящами, окунями, щуками, сомами.
Такого чарівного озера немає в усій Україні, мало їх залишилося і в Європі. Тож поспішайте зустрітися з ним. Варто раз побувати тут, як потім все життя мріятимеш про наступну зустріч з цією перлиною природи, з морем, яке заблукало у наш поліський край.
- 
- 
- 
- 
- 
-
-
-
- 
- 
- 
