Ви коли-небудь мріяли потрапити до казки, помандрувати вузенькими вуличками чарівного міста, побачити високі стародавні замки-фортеці, подивуватись рідкісній красі екзотичних квітів? Справді “країною мрій” можна назвати одне з найстаріших міст України - Ужгород. Замок, будівля Ратуші, греко-католицький кафедральний собор, Горянська ротонда ХІІ ст., найдовша в Європі липова алея щороку приваблюють десятки тисяч туристів.
Саме тут реальність межує з надуманістю, давнина химерно переплітається з сучасністю. Для романтика – це подорож в історію кохання, для письменника – в легенду, для містика – в таємницю. Ужгород – перлина Закарпаття, найбільш загадкового регіону України, що через цілющість клімату та багатовікову історико-культурну спадщину набув слави "української Швейцарії".
Вузесенькі вулички старого міста проведуть вас безпосередньо до Ужгородського замку – найімпозантнішої будови сучасного Ужгорода. Це древній пам'ятник військового мистецтва й архітектури. Фортеця височіє на тридцятиметровому пагорбі, що робить неповторною архітектурну панораму Ужгорода. В результаті археологічних розкопок у дворі замку відкриті залишки готичного храму середини 12 ст., скульптуру Геракла.
Ужгородська фортеця має свою таємницю. У ХVІІ ст. її володарями були графи Другетті. Один з них мав вродливу дочку. Саме тоді (у 1657 році) переходили кордон польські війська, очолювані графом Любомирським, які хотіли підкорити Ужгородський замок. Один із його військових начальників, аби дізнатися, як це можна зробити, перевдягнувся паном і заїхав в укріплення. Випадково познайомився з дочкою графа. Дівчина покохала його і розповіла, що здобути замок можна через підземний хід. Але батько вчасно дізнався про зраду і знищив поляків, а опісля наказав живою замурувати доньку в стіни укріплення. Легенда засвідчує, що від того часу дівчина в білій сукні - "біле дівча", не має спокою і ночами, плачучи, блукає коридорами замку та чекає визволення. Можливо вона чекає саме на вас?
Ще одна легенда розповідає про загадкові підземні ходи, по яких заблокованим у замку постачали їстівні припаси, або вони йшли в тінисті навколишні ліси, коли загрожувала поразка, або ж капітуляція. Згідно з однією версією, Ужгородський замок сполучався з Невицьким, за іншою - з Мукачівським і Середнянським, а за третьою - з усіма трьома замками одразу. Можна було, кажуть, стрибнути у 32-метровий колодязь на дворі замку і... вижити, бо з'єднувався він підземним ходом з річкою Уж.
Про історію краю і міста, зокрема, ви можете дізнатися, відвідавши Закарпатський обласний краєзнавчий музей, розташований в Ужгородському замку та музей народної архітектури і побуту. До речі, це один із перших в Україні музеїв просто неба, що вміщує архітектурні перлини старовинного закарпатського села і зразків найдавніших та найпоширеніших видів народного ужиткового мистецтва.
Меморіальні будинки-музеї народних художників Ф.Манайла й А.Коцки зацікавлять кожного допитливого туриста-мистецтвознавця. У Художньому музеї шанувальники прекрасного будуть приємно вражені представленими тут роботами Кипренського, Тропініна, Айвазовського, Шишкіна, Шевченка.
Корчма-музей "Деца у нотаря" ("Сто грам у війта") – це стилізований етнокультурний комплекс, де ви отримаєте знання про страви, архітектуру, побут, мову, історію краю. Гарний настрій забезпечать розписані на стінах корчми усмішки, приказки, прислів'я, і навіть... меню.
Сувору красу кам'яного Ужгорода пом'якшують унікальні парки. Вам варто завернути до парку Лаудона, побродити алеями Підзамкового парку. Тут нараховують понад 300 видів екзотичних рослин. З ранньої весни до пізньої осені милують око кущі форзицій, криваво-червоні квіти яблуні флоридської та білі – яблуні китайської, бутони рожевих квітів сакури, біляві та червонуваті квітучі пагони каштанів. А ще кипарисовики, гімалайські сосни, самшит вічнозелений, скумпія звичайна ("парикове дерево"), катальпа бузколиста ("сигарне дерево"), павлонія пухнаста ("адамове дерево").
Привертає увагу надзвичайно ніжна квітка магнолії. Наукою, до речі, доведено, що квітка магнолії має всередині температуру більшу від температури навколишнього повітря. Спробуйте переконатися у цьому самі, приклавши руку до ужгородської магнолії. Невже й досі ви вважаєте казковий світ – нереальним!?
- 
- 
- 
- 
- 
-
-
-
- 
- 
- 
