Схожа доля переслідує і містечко, про яке піде мова у цій статті. Назва його співзвучна із назвою великого портового українського міста - Миколаїв. Уже звичними для мешканців Миколаєва на Львівщині є те, що при згадці про їхнє рідне місто, в уяві співрозмовника постають кораблі, порти, море. Але наше містечко інше - злегка вкрите пилом історії, який додавав сивини на його скронях протягом кількох віків та цементним порохом, що наклав свій відбиток останнім часом - воно чіпляється за погляд маленькими вуличками, ошатними хатками, щирими, душевними мешканцями. І зветься це невеличке 15-тисячне містечко - Миколаєвом над Дністром. Тут і досі живуть копачі...
Копачами здавна називали мешканців Миколаєва жителі сусідніх сіл та містечок. Коріння цього прізвиська заплуталося у численних переказах та легендах, найвірогіднішими з яких є дві.
За першою версією копачами миколаївчан охрестили тому, що місто оточене численними кар'єрами, де городяни і до цього часу добувають глину і пісок. Зараз виробництво механізоване, але в давнину необхідний матеріал викопували вручну. Люди, які займалися копанням були доволі заможними і часто зверхньо ставилися до своїх бідніших сусідів, тож слово "КОПАЧ" у миколаївському варіанті окрім іншого несе негативне навантаження. Його і зараз вживають до надмірно гордих і пихатих жителів Миколаєва. 
Інша версія походження назви "копачі" за переказами сягає часів міського повстання 26 травня 1599 року. У легенді йдеться про те, що перед його початком, міщани зібралися за містом на раду (на цьому місті виник присілок, названий Радівом у пам'ять про ці події). Шляхтичу і міським старшинам, які підтримували пана, відтяли голови і закопали за містом. З тих-то часів і назвали миколаївчан "копачами".
Та як би там не було, з копачів вийшло чимало видатних діячів української науки, культури і мистецтва. З Миколаєва родом відомі українські поети Уляна Кравченко (1861-1947) та Микола Устиянович (1811-1885), історик і перекладач Михайло Мочульський (1875-1940), головний редактор часопису ОУН "Ідея і чин " Михайло Палідович (псевдо Карпатський), один з найбільш прославлених польових командирів УПА Михайло Гнатів (Скорий), стрілець УПА Степан Янкевич (Крук) та багато інших.
Місто розташоване у мальовничій улоговині, оточеній з трьох сторін хребтами гір Стружної, Лисої й Адамової, яку в простонародді називають Високим Каменем, на лівому березі річки Дністер за 38 кілометрів на південь від Львова. Через Миколаїв проходить автострада Львів-Стрий, а в 3 км від центру міста знаходиться залізнична станція Миколаїв-Дністровський. Ці транспортні магістралі визначають вигідне транспортно-географічне положення міста, однак про добробут міста, можна говорити лише частково.
Через ями велетенських відпрацьованих кар'єрів околиці міста схожі на пейзажі з місяця чи ще якихось мертвих планет.
Але історичний досвід минулого не пропав, а увійшов у гени, кров і плоть копацьких родин. Оті "тисячі зітхань, які йшли від далеких предків і усередині церкви піднімалися по стінах до неба" не затерлися "щітками іноземних малярів", а стали невід'ємною частиною величного храму, ім'я якому - Україна.